Волейбол має багатовікову історію і користується популярністю серед чоловіків і жінок у багатьох країнах. За цей час основні правила цієї захоплюючої гри майже не змінювалися.
Зміст статті
- Ігрова зона
- Завдання гри
- Початок
- Прийоми гри
- Порушення правил
- Літнє задоволення
Командні спортивні ігри формують у людині силу волі та навички досягнення мети, одночасно розвиваючи спритність та витривалість. Волейбол є одним з таких видів спорту, здатний принести користь людям різного віку. У нього грають на спортивних майданчиках, стадіонах і навіть на паркових галявинах з установкою власної волейбольної сітки.
Історики кажуть, що перші подібні змагання проводилися між жителями Риму в III столітті до нашої ери. Основні правила волейболу були розроблені в 1895 році американським учителем фізкультури Вільямом Морганом. Протягом часу правила зазнавали лише незначних змін, більшість умов залишаються сталими й дотепер.
У таких командних іграх, як футбол, хокей та навіть баскетбол, не існує суворих стандартів розмірів майданчиків, є лише мінімальні параметри. Волейбол відрізняється своєю серйозністю в цьому питанні: міжнародні стандарти передбачають довжину майданчика 18 метрів та ширину 9 метрів, без відхилень. Кожен сантиметр може впливати на результат гри — від подачі до виходу м’яча за межі.
Існує одна цікава деталь: для чоловічих та жіночих команд сітка встановлюється на різній висоті. Це правило, враховуючи фізичні особливості учасників, робить жіночий волейбол видовищною грою.
Майданчик умовно поділено на 6 ігрових зон, що відповідає кількості активних гравців: троє гравців біля сітки, решта розміщені ближче до задньої частини поля.
На перший погляд, все просто: змагаються дві команди по 14 осіб, з яких 6 гравців від кожної знаходяться на полі, решта чекають своєї черги. Проте правило допускає лише 6 замін з кожного боку.
Перед гравцями стоять два завдання:
- Не дозволити м’ячу стороні суперника торкнутися підлоги на своєму майданчику;
- Змусити суперників допустити помилку (м’яч зачепив сітку чи полетів за межі поля).
Очки у волейболі нараховуються тій команді, яка змусила м’яч впасти на територію суперника. За кожну помилку гравця бали отримуватимуть суперники, тому кожна помилка фатальна. Раніше, до XX століття, не були такими суворими: враховувалися тільки очки зі своєї подачі, а на дрібні неточності можна було не звертати увагу.
Перемога присуджується команді, яка виграла в двох з трьох проведених партій. Кожна триває до 25 балів при мінімальному відриві в два очки. Тривалість партії не обмежена, гра триває до моменту досягнення потрібного переваги.
Якщо переможець не визначений, правила дозволяють зіграти ще дві партії, з якими остання розігрується до 15 балів (часто це називають тайм-брейком). Додаткові партії проводяться рідко, зазвичай усе вирішується в перших трьох сетах.
Гра починається з подачі, яку виконує гравець за задньою межею поля. Є кілька правил, порушення яких додає очко суперникам:
- Підкидання м’яча перед собою та подача одною рукою. Не можна подавати двома руками чи просто кидати;
- М’яч повинен перелетіти через сітку, не торкаючись її;
- Подача не повинна бути надто сильною, щоб м’яч не полетів за межі поля (аут);
- Можна розбігтися або підстрибнути для посилення удару, але не можна переступати обмежувальну лінію.
Після подачі час розіграшу м’яча обмежено 30 секундами, інакше він вважається втраченим.
Після завершення подачі гравці протилежної команди повинні відбити м’яч на своїй половині. Це можна зробити в три етапи: прийом, розпасовка, і атака. Гравець може приймати м’яч рукою, ногою, чи боком, але не відкритою долонею.
Професійний волейбол, окрім подачі, включає кілька ігрових термінів:
- Прийом: виконують гравці в центрі майданчика. Потрібно, не затримуючи м’яч, передати його гравцеві в інший сектор, чия позиція підходить для розпасовки. Існують кілька способів прийому: знизу двома руками, зверху чи однією рукою з падінням. Гравець вибирає спосіб, орієнтуючись на тип і силу подачі.
- Пас: ця дія передбачає передачу м’яча атакуючому гравцю, що біля сітки. Найпростіший верхній пас — коли гравець кінчиками пальців відправляє м’яч вперед або назад через голову. Іноді цікавим є виконання нижнього пасу, якщо м’яч летить низько;
- Атака: виконується під сіткою, її може здійснити будь-який учасник команди. Зазвичай напад виконується після швидкого розбігу, коли гравець в стрибку перекидає м’яч на бік суперників. Добре виконані атаки можуть допомогти команді виграти, тому всі гравці намагаються створити вдалий момент для атакуючого кидка. Професійні волейболісти можуть відправляти м’яч на швидкості до 130 км/год!
- Блок: проти суперницької атаки встановлюється захисна стіна з двох або трьох високих гравців. Мета маневру: не допустити м’яч на свою територію та повернути його супротивникам. Злагоджена колективна гра може забезпечити ефективне блокування спроб суперника. Гравці, які виконують заслін, можуть зачепити м’яч руками на стороні супротивника. При цьому їм потрібно не заважати один одному і не допускати травм. В цілому, у таких групових іграх не вітається неспортивна поведінка, і рефері може зупинити гру свистком.
Усі прийоми гри з м’ячем однаково важливі, але головна мета будь-якої комбінації — атакуючий кидок, який відправляє м’яч на сторону суперників і приносить очко. Зазвичай атаку виконують гравці, які вміють не тільки високо стрибати, але і здатні швидко аналізувати ситуацію навколо. На тренуваннях волейболісти відпрацьовують не тільки техніку пасу, а й теорію гри, розуміння виграшних стратегій.
У волейболі небагато правил, але є порушення, які можуть призвести до втрати балів або травмування гравців:
- Заборонено будь-яке торкання сітки (м’ячем, рукою або головою);
- Не можна переступати на територію суперників;
- Не можна блокувати пас іншого гравця;
- Не затримуйте м’яч, всі рухи повинні бути швидкими і точними;
- М’яч слід приймати і пасувати пальцями, а не долонями;
- Один гравець не може кілька разів торкатися м’яча поспіль.
Варто зазначити про пляжний волейбол, улюблений шкільними та студентськими командами, правила якого трохи відрізняються від класичного варіанту гри.
Команди в цьому варіанті складаються з двох осіб, і заміни не передбачені. Якщо один гравець не може продовжувати, то його команда програє автоматично.
Назва говорить сама за себе: учасники грають босоніж у легкому літньому одязі. Тривалість гри визначається результатом: переможе та команда, яка першою набере максимальну кількість очок у двох партіях. За потреби проводиться ще одна партія, але тільки до 15 балів.