Тенденції розвитку сучасної системи освіти

- Advertisement -

Портал про ocвіту: саме цікаве на сайті tdmedia.com.ua

Сучасне суспільство потребує компетентних, освічених, морально розвинених, ініціативних особистостей, здатних брати на себе відповідальність за прийняті рішення, прогнозувати результати наслідків свого вибору. У зв’язку з розвитком науково-технічного прогресу, спрощенням доступу до інформаційних ресурсів виникла необхідність модернізації системи освіти.

Про інноваційні підходи до навчання можна дивитися тут, портал про ocвіту tdmedia.com.ua висвітлює все про сучасні тенденції в цій сфері. На сайті tdmedia.com.ua багато публікацій, присвячених розвитку творчого підходу до вирішення поставлених завдань, включення в освітній процес самостійної діяльності учнів, наукового пошуку найкращого шляху вирішення проблеми. Тепер акцент робиться на цілеспрямований розвиток творчого потенціалу учнів. У зв’язку з цим стали виникати зовсім нові, сучасні тенденції у розвитку освіти, засновані на розвитку науково-технічного прогресу.

Тенденції розвитку сучасної системи освіти: саме цікаве на сайті tdmedia.com.ua

Портал про ocвіту: саме цікаве на сайті tdmedia.com.ua.
Портал про ocвіту: саме цікаве на сайті tdmedia.com.ua.

Серед тенденцій розвитку сучасної системи освіти можна виділити:

  • Безперервність — відкриває можливість для безперервного процесу освіти впродовж усього життя, для поглиблення і перегляду наявних знань.
  • Універсалізація — підготовка фахівця з універсальними знаннями, вміннями, навичками, який при відповідній перепідготовці зможе змінити кваліфікацію та профільний напрямок діяльності.
  • Інтегративність — посилення зв’язків між досліджуваними дисциплінами, коли навчання ведеться через вирішення поставленої проблеми з використанням відразу декількох областей знань.
  • Індивідуалізація — спрямованість на розкриття і розвиток індивідуальних особливостей учнів.
  • Комп’ютеризація — використання сучасних комп’ютерних та інформаційних технологій в освітньому процесі.
  • Прагматизація — напрям освіти в бік актуальних сфер суспільної життєдіяльності.
  • Відкритість — визначення цілей освіти не тільки державною необхідністю, але і мінливими потребами самого соціуму.
  • Різнорівневість — багатоступінчастість освітнього процесу, що забезпечує досягнення певного рівня освіченості. Кожен етап відповідає інтересам конкретної людини і дає можливість подальшого підвищення рівня освіти. Він має свої характерні особливості, функції, терміни і цілі навчання.
  • Варіативність — можливість вибрати рівень і напрям освіти, що найбільш відповідає здібностям і інтересам суб’єкта.
  • Стандартизація — відповідність освітніх процесів державній системі стандартів.
  • Диференціація — підхід до навчання, при якому можна різним групам учнів (об’єднаних за якимись ознаками) пропонувати різні програми навчання. Складання індивідуальних навчальних планів у відповідності з потребою учнів.
  • Інноваційний підхід до навчання — відхід від поняття суворого регламенту в освіті на користь розвитку творчого підходу до вирішення поставлених завдань, включення в освітній процес самостійної діяльності учнів, наукового пошуку найкращого шляху вирішення проблеми.
  • Діяльнісний підхід до навчання — наділяє теоретичні знання практичним змістом, сприяючи продуктивної трудової, навчальної, пізнавальної, творчої діяльності учня.
  • Націоналізація — сприяє збереженню і розвитку національних цінностей, заснованих на народних традиціях і історичні особливості культурної спадщини своєї країни.
  • Інтернаціоналізація — спрямована на зближення й знаходження спільності, універсальних складових національних систем освіти для взаємного співробітництва і збагачення.
  • Гуманітаризація — розвиток усіх сторін особистості в гармонії із загальнолюдською культурою.
  • Гуманізація — розгляд особистості кожної людини як найвищої цінності. Розвиток відносин взаємоповаги між викладачем і учнями, заснованих на визнанні непорушних прав кожної особистості, на формування її потенціалу, на збереженні почуття власної гідності.

Основні напрямки, короткий опис нових підходів

У міру появи й розвитку нових технологій вони почали активно впроваджуватися в освітні програми. Педагогам доводиться переосмислювати навчальні стратегії, підвищувати свою кваліфікацію, перебудовуватися під сучасні інноваційні методи навчання.

Основний упор робиться на цілеспрямований розвиток творчого потенціалу учнів. У зв’язку з цим стали виникати зовсім нові, сучасні тенденції у розвитку освіти, засновані на розвитку науково-технічного прогресу.

Електронне навчання

У сучасному світі неможливо обійтися без уміння орієнтуватися у величезному інформаційному потоці. Електронні пристрої стали інструментами, що допомагають оперувати інформацією, що зберігається в електронному вигляді. Допустимість використання в системі сучасного викладання можливостей глобальної світової мережі Інтернет сформувало новий тип освіти — дистанційне навчання. Воно представлене трьома варіантами:

  • Поєднання особистого навчання з електронним, при якому учням треба самостійно знайти потрібну інформацію, використовуючи комп’ютер або інший електронний пристрій з виходом в інтернет.
  • Викладання в класі, обладнаному монітором, через який викладач може спілкуватися з учнями, перебуваючи далеко від них.
  • Інтернет-курси у вигляді вебінарів, коли учні можуть займатися індивідуально, з застосуванням домашньої комп’ютерної техніки.

Поява сучасної технології навчання з використанням інтернету говорить про виникнення нової освітньої системи, орієнтованої на учня. Застосування електронної моделі навчання не скасовує живе спілкування з викладачем, а лише є ефективним способом в роботі з інформацією і інструментом, що полегшує працю вчителя.

Ми живемо в епоху глобальних змін у сучасному суспільстві, які формують принципово нове мислення і світогляд, в першу чергу під впливом інформаційних і комп’ютерних технологій. Внаслідок цих змін основоположною концепцією сучасної системи освіти стає активне формування нелінійного мислення.

Освітня система поступово відходить від звичної лінійної передачі знань від вчителя учням, при якій від учнів було потрібно уважно слухати викладача і повторювати за ним. При цьому вони сліпо наслідували його приклад і виконували завдання за вказаною ним шаблоном.

Нелінійні освітні технології дозволяють вибрати будь-який з безлічі способів отримання знань альтернативними методами, прийти до правильного висновку, йдучи різними шляхами.

- Advertisement -
- Advertisement -